Неділя, 22.10.2017, 17:15
Вітаю Вас Гість | RSS

Меню сайту
Форма входу
Пошук
Календар
«  Жовтень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031
Наше опитування
Оцініть наш сайт
Всього відповідей: 152
Друзі сайту









Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Бібліотека-філія с.Масевичі

Нечай Микола Іванович

Микола Іванович Нечай

       Микола Іванович Нечай. 18 років. Проживає в селі Масевичі Рокитнівського району, Рівненської області. Народився під знаком Зодіаку Водолія. У 2011 році закінчив Масевицьку загальноосвітнью школу І-ІІІ ступенів та Рокитнівську музичну школу по класу баяна та гітари. У 2011 році вступив до Рівненського державного гуманітарного університету.
       У вільний від навчання час, багато займається музикою. Особливо любить грати та співати під гітару. Читає художню та духовну літературу. Приймає активну участь у масових заходах університету та села. Знаходить хвилинку для своїх роздумів. Почав писати поезію з 14 років. Написав вірші: "Квіточка" " Краса" " Я пам'ятаю" " Не відчуєш", "Вчителям",,, Так чи ні" " Борці за свою державу" та багато інших.

Квіточка
Ти наче квітка польова,
Така струнка,така красива
Ти сяєш світом золотим
А твої очі, глибоке синє море,
А усмішка твоя.
Найкраща в світі
Ти просто рай на цій землі,
І як без тебе жити?
Поглянувши на цю красу,
Настрій піднесений стає.
І серце битись не перестає!

Так чи ні
Так чи ні. Питаєш ти у себе?
Так чи ні? Чи буде все гаразд у тебе?
Яке ж на нас чекає майбуття?
Хочеться, щоб все у нас було до пуття.
Але,великі зусилля треба докласти,
Щоб життя могло добро нам віддати.
Кожному потрібно свій шлях прокладати,
Своє натхнення у буднім дні пізнавати,
Вірити у те, що ми можем здолати
Своє місце в житті започаткувати.
Висловити свою думку, право мати
Гідним сином і дочками своєї держави назвати,
Друга в біді не полишати,
Борцем, за слово кулаки зжимати,
А не за гроші на майданах кричати
Бути народом, єдиним і правим!
Щоб не могли нами маніпулювати.
Прапор держави гордо в руках тримати,
Не за гроші рідну матір продати,
Твердо на землі своїх предків стояти,
Коріння козацького роду знати,
Нашу Вкраїну в руки ворогу не віддати!

Для тебе
Для тебе будуть ці слова
Від самого мого серця
Хочу тебе описати
Та не можу слів дібрати
Бо для тебе слів нема
Для тебе любов одна
Ти красива, ти струнка,
Неповторна, ти тендітна
Усмішка завжди сіяє
Весна тебе зігріває
Подивимось на цю красу
Тихесенько замру
Ніжне слово я скажу
Сонце знову засіяє
Серце твоє розцвітає
Бо любов його зігріває.

Борці за свою державу
Було на Україні козацької крові, мужньої сили
Та чи залишились такі завзяті потрібні нині,
Що можуть гордо, сердито слово сказати на Україні
Руку підняти, на серце покласти,
Кров'ю і волею, шлях своїм внукам прокласти,
Знаю таких в нас буде не мало
На все горло закричати українського слова,
Встати з колін на ноги до бою,
Скинути владу, яка не дасть Україні покою,
Бути борцем за слово і державу,
Крикнути, народе, українському праву
За братів - слов'янів звільнити державу
Козачинні слава! Народе, бунтарю!

Не відчуєш
В снах моїх ми зостались назавжди
Згоряють до тла мої думки
Ми з тобою по різні береги
Між нами одна глибока ріка!
Яка зветься - життя!
Пливемо по тій ріці
Ми з тобою різні полюси.
Не вернути те, що було
Як не проси.
Ми з тобою по різні береги
Не можна все повернути
Сонце не зійде два рази в день
Кохання не змогло далі бути.
3 моїх снів ти давно пішла
3 мого життя вже нема пуття
Вночі став засипати
Серце не змогло далі кохати.
Я знаю, що було мені важко
Та ти не прийшла
Не відчувала того, що відчував я,
Ось в чому справа нашого життя
Ти не відчувала, що відчував я.
Не була в темноті ночі
Як були дорогі мені твої очі
Та час вилікував усе
Пробачив я серце твоє!

* * *
Присвячую вчителям
Низький уклін учителям ,
Які допомагають нам
Розкрити весь потенціал в житті,
І дати кожному свій напрям в майбутті.
Вони, мов другі нам батьки.
Ви поважайте їх завжди!
І прислуховуйтесь до їхніх всіх порад.
Бажаю вам добра,а зла - навряд.
Учитель, то є сонце, а учні - квіти.
Без їхнього проміння не можеш ти прожити.
Завжди учитель прийде тобі на допомогу,
Пройде з тобою тяжку дорогу.
В шкільні роки він ангел наш хранитель
Святий, як Бог- обитель,
І ще раз, вам, уклін до неньки нашої землі,
Дорогі ви мої, вчителі!

Тобі Україно!
Є різних країн багато на світі,
Та ми однієї держави сини!
Ми- діти твої, Україно прекрасна!
І будем з тобою і в щасті, й в біді!
Яка ти багата, і щедра, й розкішна!
Розлогі степи і зелені гаї,
Калина червона і поле пшеничне -
Це наша земля і це наші простори,
Це рідна Вкраїна моя!
Карпатські ліси, голубі полонини
І пісня дзвінка солов'я -
Це наші степи й наші долини,
Це рідна Вкраїна моя!
Тобі, Україно, і більше нікому,
Я серце гаряче дарую тобі!
Ти як мати, моя Україно.
Твоїй славі не буде кінця.
Рідна мова твоя солов'їна
Заворожує душі й серця!
Часто землю твою плюндрували
Кровожерні татарські орди.
Де їх ноги поганські ступали -
Там лишались кроваві сліди!
Не забуде моя Україна
І німецького чобота слід!
Оживала вона серед руїн,
Переживши сотні бід!
Прийде час, і моя Україна
В сяйві слави зійде до висот.
І не стане повік на коліна
Наш український народ!

Рідна мова моя українська
Рідна мова співуча, прекрасна,
Ти у нашому серці завжди!
Чарівна, солов'їна, осяйна,
Ти у нас як той промінь ясний!
Пригадую дитинство безтурботне,
Над колискою матір свою.
У нас в хаті завжди урочисто
Рідна мова барвінком цвіла.
З перших років вона чарувала,
Для усіх - оберегом була!
Від звуків прекрасних абетки,
Вся родина її шанувала,
На ній розмовляли і предки,
І дар цей отримали ми.
Славна будь у віках, Україно,
Твоє слово по світу іде!
Воно - то наша вічна правда.
Гартована, неначе сталь!
Воно - то зброя всемогутня,
Тверда, неначе сталь,
То пісня пісень незабутня,
Як сонце, що сяє для нас!
Рідна мова солов'їна.
Заворожує душі людей!
Мова велета духу Шевченка,
Розбудила таланти людей,
Українки, Франка і Грінченка,-
Носіїв найсвятіших ідей.
Нехай звучить мелодія віків
Від Полісся, Карпат та до Криму!
Ми мову збережем своїх батьків,
І весна переможе злу зиму!

Краса
Ти сяєш в небі зорею ясною.
Ти сяєш на землі красою неземною.
Ти та- єдина, неповторна,
Ти- розквітаюча весна , що несе в своїх обіймах все красиве.
Та все красиве- то є ти,
На крилах темної весни.
Душа розтала, як той сніг.
Навколішках біля твоїх ніг.
Іде весна, тепло своє несе,
Проміння сонця звеселя.
І мою душу зігріва,
Як усмішка твоя, і очі, і усе -
Що в серці моєму є!

Я пам'ятаю
Я пам'ятаю тебе,знай.
Серце моє сумує, нехай
Я подивлюсь за небокрай,
Душа моя співай, співай!
Я пам'ятаю ті дні -
Ми з тобою згоряли в огні,
Залишалися самі в Романтичні вечори,
Там десь зорі вдалині -
Це було в моїм житті.
Спогади живуть в мені.
Не забуду ніколи ті дні.