Вівторок, 21.11.2017, 08:28
Вітаю Вас Гість | RSS

Меню сайту
Форма входу
Пошук
Календар
«  Листопад 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930
Наше опитування
Оцініть наш сайт
Всього відповідей: 152
Друзі сайту









Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Бібліотека-філія с.Масевичі

ЛЕГЕНДИ РІДНОГО КРАЮ

Легенда про неповторне село Масевичі

       Моє Полісся - справжня неповторна краса - тиха, довірлива, велична. Від'їхавши чуть - чуть від селища Рокитне, ви побачите моє рідне село Масевичі, обгорнуте стіною струнких берізок, сосен, ялин. Та крислатих дубів. Трав'янисті рослини супутники лісів утворюють яскравий покрив, у якому часто переважає папороть - орляк. Через лісове царство протікає річка Льва, багата на рибу. А вслухайтеся у різноголосий спів пташиної дрібноти! Скільки їх у нас! Від співу пташиного хору усе дзвенить навкруги. А в лісі?! Під густими кронами дерев травостій розріджений і панують у ньому звичайні лісові види: чорниця, конвалія, брусниця. Оце і є моя Батьківщина, моє рідне село.
     А де ж воно взялося на карті Рівненщини?
       З історичних джерел відомо, що Масевичі вперше згадано , як село, у 1503 році. Першого поселення привабила залізнична вузькоколійка, яка проходила через Рокитне (Охотнікове), і чудова, багата не займана людиною природа. Соснові та сосново - дубові ліси, великий урожай грибів різних видів, багатюща дичина та добрий улов риби привели першого мисливця у наші краї. Зрозумів прибулець, що жити тут можна, працюючи на цій землі і користуючись лісовими дарами. Дізнавшись про багатий край, про цивілізацію, яка скоро прийде сюди, дякуючи залізниці, масово поселялися поліщуки із інших поселень на територію нашого села Масевичі. За 3 км від залізниці утворився центр села Масевичі, а недалеко від нього - цілий ряд хуторів. Селянам зручніше було жити в лісах, на підвищеній місцевості, використовуючи природні ресурси у кожному господарстві. Займалися землеробством, скотарством, мисливством, рибальством, збиранням ягід більше. Життя йшло швидкими темпами. Усе навкруги розвивалося, процвітало, дякуючи трудолюбству моїх пращурів. Жило і розвивалося моє село.


Легенда про "Живоносне джерело", яке знаходиться на території с.Масевичі

       Кожне село, місто славиться якоюсь історичною пам'яткою. Дивись, в одному селі незвичайна церква, а в другому - старезний дуб, а в третьому - цікава людська особа, а в нашому - незвичайне джерело.
       Давним - давно люди помітили, як б'є із землі вода. Вода чиста, холодна, яка помаленьку робила собі заглибинку, а від неї струмочок у ліс. Мешканці нашого села зауважили, що від регулярного вживання цієї водички оздоровлюється організм, зникає втома, стали добрішими, розсудливішими. Слава про нашу криничку облетіла всю округу. Жителі вирішили: джерелу потрібна допомога. Знайшлися добрі люди, вони вичистили криничку, денце висипали пісочком, зробили цямрини. І ринув люд. Слава про цілющу водичку облетіла далеко за межі нашого району. У1999 році криничку освятили монах Феофан і Авраам. Про нашу криничку написано поетичні твори.

Легенда про бобрів

     Давним - давно може у 1933 році на території Масевицького лісництва з Росії були завезені бобри, які добре прижилися на притоках річки Льви, яка протікає через лісовий масив нашого села Масевичі. Сім'я бобрів розмножувалася. У роки війни бобрів було знищено, а велика посуха 1946 року майже знищила всіх бобрів. Їх залишилося зовсім мало. Але з часом бобри розмножувалися, їх ставало більше і більше. Поголів'я зростало. Звірі селилися на всіх лісових канавах. Зайшовши в глибину лісу дивуєшся, як вони гарно і вміло будують свої "хатки" та "греблі", проривають канали, що можна побачити у наших масевицьких лісах.