Четвер, 18.10.2018, 18:54
Вітаю Вас Гість | RSS

Меню сайту
Форма входу
Пошук
Календар
«  Жовтень 2018  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031
Наше опитування
Оцініть наш сайт
Всього відповідей: 153
Друзі сайту









Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Бібліотека-філія с.Масевичі

Євпат Марія Вікторівна

Марія Вікторівна Євпат

       16 років. Проживає в селі Масевичі Рокитнівського району, Рівненської області. 
       Народилася під знаком Зодіаку Лев. Навчається в 11 класі Масевицької загальноосвітньої школи та у Рокитнівській музичній школі по класу скрипка.
       У вільний від навчання час, багато вишиває хрестиком, малює пейзажі, читає художню літературу про рідний край - дороге Полісся. Любить читати сонети В. Шекспіра, твори Л. Українки та інші. Приймає активну участь у громадському житті школи та села. 
       Знаходить хвилинку для своїх роздумів. Написала вірші: "Ціна життя" , "Натхнення", "Звертання до мами", "За що люблю я маму".

Ціна життя
Навчитись кохати, життя цінувати 
Та впевненим поглядом йти уперед.
Це потрібно просто талант якийсь мати
Бути розсудливим і вірити в себе.

Розчаруватись в людині це просто, ви знаєте
Багато брехні та сліз.
Поважати, любити - цього ви навчаєтесь
І йти кроком впевненим, щоб не спутав нас біс.

Радіти життю, любить Батьківщину.
Забути печалі та згадати про сміх.
Ми маємо батька та маму кохану.
І що нам мішає любити усіх?

Звертання до мами
Люблю я Вас, Мамо, люблю!
В хвилини радості від Вас я божеволію!
Так боляче мені сприймати
Всі звинувачування із кількістю, я кволію...

Невисказані всі почуття мої.
Зберігаються в середині душі
Скажіть, чому ви сердитесь?
Провини моєї нема , через це і плачу в тиші...

Ні до чого ці слова я пишу
Все одно нічого не зміниться,
А як прочитаєте це звертання
В душі вони у Вас не забаряться.

Натхнення
І хто сказав, що я не зможу 
Подолати цю печаль?
Що без сліз не переможу
Біль цю без переживань?

Я на крилах вільним змахом
До небес і хмар взлечу
Та навчусь самостійно я жити
І без сліз когось любити.

А в цей час я буду вчитись
Ні на кого не дивитись
Буду вільною мов пташка
Незалежна, як ромашка

Все на світі я побачу
І не раз же я заплачу -
Через долю - не кохати,
Що не можу знов взлітати

Наберусь я знову сил
Птахам скажу, щоб не летіли
Вони без мене в далекий край
Відрощу я крила й полечу я з ними в рай

"За що люблю я маму"
Моя Матінко рідненька.
Люблю я Вас за добру душу,
За теплі й ніжні рученята;
За рідні й чисті оченята;
Серденько чутливе, слова крилаті,
Російський акцент та слово кстаті
Усмішкою милою звернетесь до мене
І серце неначе співати почне.
І неначе тягар із серця впаде.
Грає волоссям вітер ласкавий,
І розвиває по рідним плечам.


Моя Україно
Україно моя, рідна, 
Ненько барвінкова!
Без тебе я загину,
Без тебе я нічого
Батьківщино квітуча!
Серце моє лине
Лиш до тебе милосердна,
Моя Україно!
Землі, води, небо синє.
Сонце, ліс, трави зелені хвилі
Повітря свіже і приємне,
Люблю я тебе, нене.

Природа
Пишу вірші про кохання 
Й писати про це нема вже бажання
Візьму, напишу про рідну природу:
Про ліс, галявину, звірів і воду
Ліс вражає нас красою,
Галявина наша - травою,
Звірина своїм ричанням
Водичка - прекрасним журчання
І це найкраще у світі
Без нього нам не прожити.