Вівторок, 26.09.2017, 20:09
Вітаю Вас Гість | RSS

Меню сайту
Форма входу
Пошук
Календар
«  Вересень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930
Наше опитування
Оцініть наш сайт
Всього відповідей: 152
Друзі сайту









Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Бібліотека-філія с.Масевичі

Крупенко Горпина Хомівна

Крупенко Горпина Хомівна

Дивовижні барви вишиванок

     Мистецтво бере  початок  з прадавніх часів, коли  людина  камінної  доби спробувала  «висловити » себе у малюнках на кістках  тварин, камені, глині,  стінах печер – осель. І чи не першословом  у цьому злеті людського  духу став орнамент. Він прикрашав житла, храми, предмети побуту, одяг і сторінки рукописів. Мабуть  найкращі зразки народного  орнаменту втілює в собі художня вишивка. Це високе мистецтво і сьогодні єднає кожного  зі своїм  рідним  краєм  і народом. Та все ж  у всі часи були  і є особливо  обдаровані люди, які примножують народні традиції, оновлюють їх, додаючи щось  своє, неповторне. Одним із таких  талантів нашого села є майстриня – вишивальниця Горпина Хомівна Крупенко.

     Народилася Горпина Хомівна 24 червня 1944 року в селі Масевичі. Темнооке дівча з малку припадало до життєдайного джерела народної творчості , жадібно вбираючи  себе його безцінні  скарби співанки, казки, легенди про свій   рідний край. Та найбільше кохається  Горпина Хомівна у барвистому світі народної вишивки, одвічному спадкові , що як колискові, передаються від матері до  доньки, від бабусі до онуки. Тут Горпина Хомівна зустріла своє кохання, вийшла заміж за хорошого хлопця Дмитра. Разом з чоловіком виростили і виховали п’ятеро  дітей: чотири доньки і одного синочка Сергія. Доля всіх дітей розкидала по нашій  Україні. Старша дочка Віра  живе із своєю сім’єю  у Херсоні, Галя з своєю сім’єю  живе у с. Кисоричах, син Сергій з сім’єю  живе у м. Луцьку, дочка Надія з сім’єю живе в рідному с. Масевичах. А Горпина Хомівна  живе з меншою донькою Любою, зятем та двома  внучками Валентиною  та Оксанкою. Горпина Хомівна працювала в місцевому колгоспі дояркою, звідти пішла на заслужений відпочинок. І лише  тепер вона має більше часу на вишивання. Ця жінка трудівниця, яка знаходить собі роботу, яка дбає про майбутнє своїх  онучок.А їх у Хомівни аж  семеро.

     Першу свою  сорочку вона  вишила  на   парашутній  тканині. І пішло. Горпина Хомівна  вишивала сорочки своїм донькам, синові, зятям та  внучкам. Це треба  лише побачити, якими барвами переливаються узори орнаменту  на вишитих  сорочках, рушниках, наволочках, серветках. У вишиванках Горпини Хомівни  розкривається високий художній  рівень  орнаментського  мистецтва поліської вишивки, її дивовижна сила  декоративного втручання. Усі вишиті  роботи майстрині зберігають народні традиції нашого села. Щорічно  на свято села Масевичі в приміщенні сільського будинку культури оформляється виставка  декоративно – ужиткового мистецтва. Цього  року  вона  буде приурочена  нашій  майстрині Крупенко Горпині Хомівні. Вишиває майстриня сорочки на замовлення своїм односельцям, які вдячні їй за таку відповідальну роботу.

     Одвічними символами в Україні є хліб і рушник. Хліб-сіль на вишитому рушникові були високою ознакою гостинності українського народу. Ще з язичницьких часів в Україні прижився звичай прикрашати стіни своєї оселі вишитими рушниками, на кінцях яких вишивали символи-обереги. Обереги, як і узори на рушниках, дуже різноманітні та обов'язково мають бути неперервними. Часто це вишиті чоловічки, що немовби взялися за руки й не пускають злі чари. Жодне родинне свято в українському селі не обходилось без рушника. Тчуть їх і вишиваюь досі. Рушник пройшов крізь віки, він і нині символізує чистоту почуттів, глибину безмежної любові до своїх дітей, до всіх, хто не черствіє душею, він щедро простелений близьким і далеким друзям, гостям. Це ознака великої любові й незрадливості.  Ось  такі рушники  вишила  Горпина Хомівна.


  

  

  

  

       


     Вишиті сорочки — це давня традиція, повна глибокого змісту. Це символ краси і чистоти, майстерності і естетичного смаку, святковості. Здавна вишитій сорочці приписувалася чарівна сила. У народних обрядах, звичаях та повір'ях вишита сорочка слугує оберегом. Сорочка часто розглядається як двійник людини, що її носить. Сорочка найближча до тіла і її шили, вишивали, носили так, щоб не порушувати давніх звичаїв. Як почати дівчині вишивати милому сорочку, щоб він ніколи не розлучався з нею? Як вишити сорочку, щоб вона була захисницею здоров'я? Який знак-символ розмістити на рукаві, манжетах, комірі, щоб оберегти руку, благословити її силу до праці? — Це глибинна народна мудрість, затаєна у вишитому узорі.

     Українська вишиванка - це свого роду сімейний оберіг для чоловіка та жінки. маючи вдома таку красу, ми отримуємо енергію наших предків, пишаємось минулим та гордо дивимось у майбутнє.