Сьогодні героїв дедалі  більшає, адже кожен, хто стає на захист  своєї держави, поповнює  лави добровольців у війні на Сході України, - герой. Кожен, хто  робить свій внесок у перемогу  України ,- герой. Кожен, хто  ризикує життям, аби  надати  таку  потрібну  допомогу  у зоні  АТО ,  - герой. І ми горді тим , що маємо стільки  героїв із хоробрими серцями,  які  рятують Україну.

    Такі  герої  живуть  поміж нас і з  них   потрібно  брати  приклад. Вони  справжні  патріоти нашої  Батьківщини. Адже герой -  це професія, яку не опановують у коледжах чи вишах. Це той, хто не шкодує власного життя заради іншого.  Це той, хто вчинками, щирою душею  викликає захоплення та гордість. Це той ,хто є предком сміливості, життєлюбства, самопожертви  та доброти. Це той, хто навіть трагедію перетворив на перемогу, подолав  неймовірні перешкоди за ради  досягнення мети і не втратив віру.

     Це той, чий подвиг часом не помітний у повсякденній , але завдяки цим людям  ми відчуваємо гордість, що народилися саме в Україні. Слава Україні! Слава її героям! І саме  таким героєм є  наш житель с. Масевичі   Берташ  Віталій Андрійович народився в  24.12.1972  року  в с. Масевичі  Рокитнівського району Рівненської області в сім׳ї  службовців. Навчався у Рокитнівській школі № 1  з  1980  по 1988 рік.   Після  закінчення   школи вступи  до Рокитнівського   професійного  ліцею .  здобув  робітничу  професію  будівельника.  З 1991 по 1993 рік  служив  в армії.   Одружений.  Разом з дружиною  виховують сина  Андрія.  Працював  будівельником в м. Києві. 

     Ніхто не  думав, що  в Україні  буде  війна.  Віталія  Берташа  мобілізували до Збройних Сил України  25  березня 2014  року   Першу  підготовку чоловік  пройшов  на  Половецькому  полігоні, що поблизу  Білої  Церкви у відомій згодом  72  мобілізованій бригаді. Після  цього було  навчання  на  Житомирському  полігоні  упродовж  місяця ,  а  далі  відпустка з якої  Віталія  відкликали  у травні  на Схід України.

     На  початку   червня  він став  бійцем  новоствореної   роти  підпорядкованої  погранвійськам,   а відтоді  учасникам  бойових  дій.  Командував  ротою   відомий  підполковник   Ігор  Момот, на  сьогодні  вже  загиблий…Далі  було просування  уздовж кордону  Андріївка, Маринівка, Должанськ,  Краснопартизанськ.

    А  коли  дійшло  до  Ізварина,  Віталій  отримав  травму  ноги під  час  артилерійського обстрілу. Нашого  земляка  доставили  в  Дніпропетровський  військовий  госпіталь, а  звідти  перевели  в  Одесу.  Упрдовж   останніх  тижнів  він перебував у реабілітаційній  відпустці за  місце проживання,  після  якої ,  як  військовозобов’язаний , повернувся  у  військову  частину.

     Він  патріот, який  захищає  свою  державу. Адже  Схід   -  це  теж  Україна. Перебуваючи  в зоні  АТО Віталій  Берташ   був  поранений  вдруге. Лікувався  у Київському  госпіталі . У квітні  2015 року комісований   за  станом  здоров’я. Проходить реабілітацію.

     Нагороджений  медаллю за  мужність та відвагу ІІІ ступеня.